Среда, 20.06.2018, 06:49 | Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход
Главная » 2011 » Ноябрь » 26 » Ювенальная юстиция - уничтожение многодетных сельских семей
20:47
Ювенальная юстиция - уничтожение многодетных сельских семей
Ювенальная юстиция - уничтожение многодетных сельских семей
 
Несмотря на уверения власть имущих что ювенальная юстиция вводится не для того что бы отбирать детей на деле детей отбирают у родителей все больше и больше. Очередная ювенальная трагедия происходит сейчас на Украине в Одесской области (Котовский р-он). Еще в феврале прошлого года у Татьяны Ноур и ее мужа отняли 6 детей. Отнимали здоровых детей – сейчас они уже не такие здоровые. Младшего оторвали буквально от груди. Дети слезно просятся домой, у всех психологическая травма. Мама обращается во все инстанции — просит вернуть детей. За это ее и не любят местные чиновники что подымает шум, обращается к начальству, ей заявляют в глаза что детей она больше не увидит. Так ювеналы защищают права детей!Когда чиновники узнали что она опять беременна уже седьмым ребенком, спросили с издевкой почему она не воспользовалась их подарком — пачкой презервативов, которые они ей подарили на Новый Год! Такие нынче подарки многодетным матерям. За то что она никак не «угомонится», а продолжает добиваться возвращения детей ей угрожают — звонят с угрозами ночью, постоянно придираются, недавно когда она с мужем ехала на мопеде на них специально наехала легковушка. Татьяна с мужем упали, слава Богу, отделались ушибами (то что она беременна невозможно не увидеть). Наехавшая машина вернулась что бы посмотреть живы ли пострадавшие. Если с ней сейчас что-либо случиться то можно с уверенностью утверждать что это подстроили местные чиновники недовольные ее активностью. Семье Татьяны как многодетной должны были обеспечить жилье. Недавно поступила информация, что мер Одессы пообещал оплатить ей покупку дома — но пока никаких документов она не видела. Она надеется на это чудо, но скоро уже второй год как детей оторвали из семьи, а надежды пока мало. Детей раскидали по разным детдомам и она вынуждена ездить по всей области. За какие деньги? Она беременная работает по огородам, что бы получить 30грн. в день — работы в селе нет, а устраиваться куда-то официально это ждать зарплаты целый месяц (а за что питаться) и не иметь возможность ездить к детям. В добавок чиновники заявили что новорожденного тоже отнимут — тот стресс который переживает женщина сложно представить, конечно у нее очень ухудшилось здоровье, проблемы с сердцем и т. д. Татьяна страшно переживает за детей — говорит что ночами слышит что они плачут, особенно маленькие. Может у нее отняли детей потому что она алкоголичка — нет, наркоманка — нет, все дети от одного мужа. Причина классически ювенальная «плохие бытовые условия» – так помогите многодетной семье из села, а не отбирайте детей! Таким образом одной из целей ювенальной юстиции уничтожить многодетные здоровые сельские семьи. Ведь что самое ценное и здоровое на Украине – это многодетные сельские семьи, а они почти все малообеспеченные, и по меркам городских социальных дамочек в любом сельской усадьбе антисанитария – кошки, собаки, свиньи, дети грязные (а как им быть чистыми если во дворе все время копошаться?), не одетые (а зачем их кутать если они здоровые), принуждаются к работе (а как в селе детей лодырями ростить?), дома ветхие (а кто может сейчас построиться), нищета (а откуда в селе доходы?) и т.д и т.п. Такой он – ювенальный фашизм по-украински. Бедный? - мы подарим тебе презервативы – только не рожай! А то вдруг твои дети захотят возродить страну! Такая государственная политика прописана нам Западом. В газете Одесские известия появилась статья об этой семье "Дети — привилегия для обеспеченных?”, в которой журналист Виктория ЕРЕМЕНКО, пишет: Домик – развалюха, из полусгнивших оконными рамами, состоящий из одной маленькой комнатки, небольшой проходной кухни-прихожей со старой печкой, а в комнатке три кровати и старый двустворчатый шкаф … В этом жилище, расположенном в селе Бочмановка Котовского района, до 3 февраля 2011 жила многодетная семья: Татьяна Ноур, ее гражданский муж Михаил Яценко и их малолетние дети – четыре мальчика и две девочки. Старшей Елене – 12 лет, а самому младшему Павлику на то время было чуть больше двух месяцев от роду. В конце февраля в дом пришли представители органов опеки и попечительства Котовской райгосадминистрации и, оценив условия жизни семьи как «угрожающие здоровью детей», отвезли всех. Сначала дети оказались в Кодымском приюте, а затем их распределили по интернатам. Маленького Павлика привезли в Одесский дом ребенка «Солнышко». Посещать детей Татьяне Ноур разрешили только с письменного согласия начальника районной службы по делам детей. Последний аргумент Об этой истории стало известно из письма Татьяны Ноур. То, о чем написала женщина, сначала показалось не совсем правдой. Непросто поверить, что органы опеки и попечительства одного «замечательного» дня, а точнее, вечер, силой отобрали у нее сразу всех детей за то, что она, на их взгляд, плохо справляется со своими материнскими обязанностями, не умеет вести хозяйство и нигде не работает. Последний аргумент особенно удивил, ведь воспитывать шестерых детей – работа совсем нелегкое. Татьяна Ноур: «Я не употребляю ни спиртных напитков, ни наркотиков, никогда не привлекалась ни к уголовной, ни к административной ответственности. Но наша семья материально всегда нуждалась. Я тоже выросла в многодетной семье, и мама нас воспитывала сама, без отца, но никому в голову не приходило лишать ее родительских прав. Несмотря на то, что от рождения я не отличалась крепким телосложением, все дети до того, как их у меня отняли, были здоровы ». Татьяна просила помочь вернуть ей детей, после чего она намерена уехать из деревни, где у нее, как она считает, не сложились отношения с секретарем сельского совета и некоторыми односельчанами. Редакция «ОВ» в июне опубликовала это письмо в рубрике «Из редакционной почты», пообещав объективно разобраться в ситуации. Как утверждает Татьяна, еще в 2007 году у нее произошел серьезный конфликт с представителями местной власти. Причина – жалобы, отправленные ею в разные инстанции, в частности, Президенту Украины. Она, как многодетная мать, в течение длительного времени добивалась положенных по закону выплат на содержание детей. И наконец, добилась. Деньги семья стала получать в полном объеме, но начались неприятности. В 2008 году, вскоре после рождения пятого ребенка, социальные работники впервые отобрали детей и поместили их в больницу. Тогда детей Татьяне вернули относительно быстро после вмешательства представителя Уполномоченного Верховной Рады по правам человека в Украине. Но отношение к ней и ее детей, как считает женщина, со стороны чиновников стало еще более негативным. После рождения шестого ребенка произошел очередной конфликт между Ноур и службой по делам детей, который закончился тем, что многодетная мать потеряла своих детей, а вместе с ними также и государственные выплаты на их содержание. То есть, осталась без каких-либо средств к существованию. Дети сейчас находятся на государственном попечении, поэтому все выплаты ей прекращены – так объяснили в службе по делам детей. - Она не хочет работать, хотя мы ей предлагали работу уборщицы, но она отказалась, – утверждают работники районного отдела труда и социальной защиты. - Ноур мы выделили 300 гривен (около 40 долларов) на ремонт дома, но ни ремонта она не сделала, – утверждает начальник районной службы по делам детей Ирина Бочарова. По мнению заместителя председателя Котовской районной государственной администрации Ирины Скудило, от Татьяны Ноур ничего особенного не нужно – только выполнять свои родительские обязанности. - Мы же, войдя в дом, увидели грязь, беспорядок, неухоженных, раздетых детей, несмотря на низкую температуру, как за окном, так и в помещении. Детей забрали ради их же безопасности. Мы хотим создать им нормальные условия жизни. По мнению чиновников, родители скучают не столько за детьми, сколько за деньгами, которые они получали от государства. У Татьяны свои доказательства. Она упрекает социальным работникам в том, что от них никогда не было никакой реальной помощи. - Нам никогда даже связки дров не дали. Приходилось ходить в лесопосадки, собирать сломанные ветки, чтобы было чем отапливать дом. На Новый год, кажется, как на смех и издевательства, принесли подарок – перевязанную ленточкой упаковку презервативов … А на те триста гривен, которые мне дали, ремонта не сделаешь. Поэтому я детям купила лекарства, продукты и отвезла в приют. Суд да дело 11 апреля 2011 Котовский районный суд рассмотрел иск органа опеки и попечительства Котовской районной государственной администрации к Татьяне Ивановне Ноур об отобрании у нее детей и лишения родительских прав. Но в ходе судебного разбирательства истец изменил свои исковые требования – не стал требовать лишения родительских прав, а лишь дать время ответчице на создание необходимых условий для жизни и воспитания детей. Требования администрации поддержал и представитель районной прокуратуры. В судебном заседании приняли свидетели как со стороны органа опеки и попечительства, так и со стороны Татьяны Ноур. Последние утверждали, что она тратила государственные деньги по прямому назначению – на содержание детей и, несмотря на тяжелое материальное положение, собирается приобрести для детей полноценное жилье. В результате суд постановил отобрать детей и передать их органа опеки и попечительства Котовской РГА для последующего направления в государственные детские учреждения. На сегодняшний день трое детей Татьяны, – 12 – летняя Елена, 7 – летний Алексей и 6 – летняя Люба, – находятся в Борщевский школе – интернате Котовского района, малыши Коля и Саша в Белгород – Днестровском детском доме, а годовалый Павлик – в Одесском психоневрологическом доме ребенка № 3 с ласковым названием «Солнышко». Родители по мере сил и возможностей пытаются их посещать, но добраться до разбросанных по всей области детских учреждений непросто. На это нужны и силы, и деньги, как минимум, на дорогу. Кроме того, побывав в Борщевском интернате, Татьяна получила от работников целый список необходимых детских вещей, а также моющих средств, которые должна приобрести для интерната … (Довольно странно, если учесть, что дети здесь должны находиться на полном государственном обеспечении). Дети тяжело переживают разлуку с родителями. Елена каждый день звонит и плачет, просит скорее забрать ее домой. А после того, как девочку избил кто-то из старшеклассников (когда она вступилась за младшего брата), она заявила, что настроена бежать из интерната. Побывав в Бочмановке, выслушав доводы и претензии друг к другу всех действующих лиц этой печальной истории, я по – новому посмотрела на работу социальных служб. Добавились вопросы и после того, как в редакцию поступило еще несколько писем с Котовского района от Валентина и Елены Бойко, а также Татьяны Мартыновой. Женщины рассказали о том, что в них по решению органов опеки и попечительства отобрали детей. Например, у Елены Бойко, как она утверждает, сына забрали прямо из школы, даже не уведомив ее. Причина – неудовлетворительный с точки зрения социальных работников, ремонт в однокомнатной квартире, где живет семья Бойко («ОВ» от 13.10.2011 г.) … Создается впечатление, что некоторые социальные работники убеждены, что иметь детей – привилегия только богатых. Спасти от социального сиротства Представители социальных служб уверяют, что они делают все, чтобы дети жили в семьях. Изъятие детей из родных семей используется как одна из мер защиты прав ребенка. Только не совсем понятно, о каком праве идет речь – право потерять семью? Ведь детей никто не спрашивает, хотят ли они вместо родного дома, вместо объятий единой родной мамы (пусть далеко не идеальной) оказаться в казенной учреждении на попечении чужих теть и дядь? Причем, как известно, условия содержания в интернатах далеко не идеальны. О том, как живут дети в некоторых из них, недавно рассказал журналистам глава комиссии, созданной по инициативе губернатора Эдуарда Матвийчука, известный правозащитник Максим Мелецкий. Это и антисанитария на кухне и в детских спальнях например, грязная, дырявая белье на кроватях воспитанников интерната, и случаи жестокого обращения … А о том, какие «неуставные» отношения царят в интернатах и детских приютах между самими воспитанниками, известно давно. Санкция по изъятию детей и лишение родительских прав, существовала и раньше, но применялась крайне редко. Возможно, все же и сегодня не стоит торопиться превращать ребенка якобы ради ее же блага на социальную сироту, калеча и без того ее хрупкую нервную систему? Вне всякого сомнения, защищать права детей необходимо, но делать это следует очень деликатно, используя индивидуальный подход в каждом конкретном случае, а не только одну инструкцию. В случае с Татьяной Ноур решения проблемы, на мой взгляд, заключалось в предоставлении семье жилплощади, дома, на который, кстати сказать, она имеет право согласно Жилищному кодексу. При рождении пятого ребенка государство обязано предоставить семье жилье общей площадью из расчета норматива, предназначенного на каждого члена семьи независимо от того, есть в семье жилье или нет. - По нашему мнению, это не тот случай, когда следует отрывать детей от родителей, и мы постараемся принять все меры, чтобы спасти эту семью, – считает представитель Уполномоченного по правам человека Елена Демченко. – Конечно, легче отобрать детей, лишить родительских прав, чем постоянно работать с семьей, придавая ей всестороннюю поддержку. Елена Васильевна считает, что, если будет принята законодательная норма, обязывающая орган опеки и попечительства, обращаясь в суд с иском о лишении родительских прав и изъятия детей из семьи, предоставлять список реально предоставленной помощи, подобных исков станет гораздо меньше.
Виктория ЕРЕМЕНКО, «Одесские известия» http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=22765
У кого есть возможность и желание помочь семье – просим писать на е-майл сайта.
Статья на укр языке: Діти - привілей забезпечених? Будиночок­ розвалюха, з напівзогнилими віконними рамами, що складається з однієї маленької кімнатки, невеличкої прохідної кухні-прихожої зі старою грубкою, а в кімнатці три ліжка та стара двостулкова шафа…
У цьому житлі, розташованому в селі Бочманівці Котовського району, до 3 лютого 2011 року жила багатодітна родина: Тетяна Ноур, її цивільний чоловік Михайло Яцен­ко та їхні малолітні діти - чотири хлоп­чики і дві дівчинки. Старшій Олені - 12 років, а наймолодшому Павлику на той час було трохи більше двох місяців від народження. Наприкінці лютого до будинку прийшли представники органів опіки та піклування Котовської райдержадміністрації і, оцінивши умови життя родини як «загрозливі для здоров’я дітей», відвезли усіх. Спочатку діти опинилися у Кодимському притулку, а потім їх розподілили по інтернатах. Маленького Павлика привезли до Одеського будинку дитини «Сонечко». Відвідувати дітей Тетяні Ноур дозволили лише з письмової згоди начальника районної служби у справах дітей. Останній аргумент
Про цю історію стало відомо з листа Тетяни Ноур. Те, про що написала жінка, спочатку здалося не зовсім правдою. Непросто повірити, що органи опіки та піклування одного «чудового» дня, а точніше, вечора, силоміць відібрали в неї одразу всіх дітей за те, що вона, на їхній погляд, погано справляється зі своїми материнськими обов’язками, не вміє господарювати і ніде не працює. Останній аргумент особливо здивував, адже виховувати шістьох дітей - робота зовсім нелегка. Тетяна Ноур: «Я не вживаю ні спиртних напоїв, ні наркотиків, ніколи не притягувалася ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності. Але наша родина матеріально завжди потребувала. Я теж виросла в багатодітній родині, і мама нас виховувала сама, без батька, але нікому на думку не спадало позбавляти її батьківських прав. Незважаючи на те, що від народження я не відзначалася міцною статурою, усі діти до того, як їх у мене відняли, були здорові». Тетяна просила допомогти повернути їй дітей, після чого вона має намір виїхати із села, де в неї, як вона вважає, не склалися взаємини із секретарем сільської ради та деякими односільчанами. Редакція «ОВ» у червні опублікувала цього листа у рубриці «З редакційної пошти», пообіцявши об’єктивно розібратися в ситуації. Як стверджує Тетяна, ще 2007 року в неї стався серйозний конфлікт із представниками місцевої влади. Причина - скарги, надіслані нею до різних інстанцій, зокрема, Президентові України. Вона, як багатодітна матір, протягом тривалого часу домагалася належних за законом виплат на утримання дітей. І зрештою, домоглася. Гроші родина почала одержувати у повному обсязі, але почалися неприємності. У 2008 році, незабаром після народження п’ятої дитини, соціальні працівники уперше відібрали дітей та помістили їх до лікарні для примусового лікування. Тоді дітей Тетяні повернули відносно швидко після втручання представника Уповноваженого Верховної Ради із прав людини в Україні. Але ставлення до неї та її дітей, як вважає жінка, з боку чиновників стало ще негативнішим. Після народження шостої дитини відбувся черговий конфлікт між Ноур та службою у справах дітей, який закінчився тим, що багатодітна матір втратила своїх малих, а разом з ними також і державні виплати на їхнє утримання. Тобто, залишилася без будь­яких засобів до існування. Діти тепер перебувають на державному піклуванні, тому всі виплати їй припинені - так пояснили в службі у справах дітей.
- Вона не хоче працювати, хоча ми їй пропонували роботу прибиральниці, але вона відмовилася, - стверджують працівники ра­йонного відділу праці та соціального захисту.
- Ноур ми виділили 300 гривень на ремонт будинку, але жодного ремонту вона не зробила, - стверджує начальник районної служби у справах дітей Ірина Бочарова. На думку заступника голови Котовської районної державної адміністрації Ірини Скудило, від Тетяни Ноур нічого особливого не потрібно - лише виконувати свої батьківські обов’язки. - Ми ж, увійшовши до будинку, побачили бруд, безлад, недоглянутих, роздягнутих дітей, незважаючи на низьку температуру, як за вікном, так і в приміщенні. Дітей забрали заради їхньої ж безпеки. Ми хочемо створити їм нормальні умови життя. На думку чиновників, батьки сумують не стільки за дітьми, скільки за грішми, які вони одержували від держави. У Тетяни свої докази. Вона дорікає соціальним працівникам у тому, що від них ніколи не було жодної реальної допомоги. - Нам ніколи навіть в’язки дров не дали. Доводилося ходити до лісопосадки, збирати зламані гілки, щоб було чим опалювати будинок. На Новий рік, здається, як на сміх і знущання, принесли подарунок - перев’язану стрічечкою упаковку презервативів… А на ті триста гривень, які мені дали, ремонту не зробиш. Тому я дітям купила ліки, продукти і відвезла до притулку. Суд та діло
11 квітня 2011 року Котовський районний суд розглянув позов органу опіки та піклування Котовської районної державної адміністрації до Тетяни Іванівні Ноур про відібрання в неї дітей та позбавлення батьківських прав. Але під час судового розгляду позивач змінив свої позовні вимоги - не став вимагати позбавлення батьківських прав, а лише дати час відповідачці на створення необхідних умов для життя та виховання дітей. Вимоги адміністрації підтримав і представник районної прокуратури. У судовому засіданні взяли участь свідки як з боку органу опіки та піклування, так і з боку Тетяни Ноур. Останні стверджували, що вона витрачала державні гроші за прямим призначенням - на утримання дітей і, незважаючи на тяжке матеріальне становище, має намір придбати для дітей повноцінне житло. У результаті суд ухвалив відібрати дітей та передати їх органу опіки та піклування Котовської РДА для подальшого влаштування до державних дитячих установ.
На сьогоднішній день троє дітей Тетяни, - 12­річна Олена, 7­річний Олексій та 6­річна Люба, - перебувають у Борщівській школі­інтернаті Котовського району, малята Коля та Сашко у Білгород­Дністровському дитячому будинку, а однорічний Павлик - в Одеському психоневрологічному будинку дитини № 3 з ласкавою назвою «Сонечко». Батьки у міру сил та можливостей намагаються їх відвідувати, але дістатися до розкиданих по всій області дитячих установ непросто. На це потрібні і сили, і гроші, як мінімум, на дорогу. Крім того, побувавши в Борщівському інтернаті, Тетяна одержала від працівників цілий список необхідних дитячих речей, а також мийних засобів, які повинна придбати для інтернату… (Досить дивно, якщо врахувати, що діти тут повинні перебувати на повному державному утриманні). Діти тяжко переживають розлуку з батьками. Олена щодня телефонує та плаче, просить швидше забрати її додому. А після того, як дівчинку побив хтось із старшокласників (коли вона заступилася за молодшого брата), вона заявила, що налаштована втекти з інтернату. Побувавши в Бочманівці, вислухавши докази та претензії один до одного всіх діючих осіб цієї сумної історії, я по­новому подивилася на роботу соціальних служб. Додалися запитання і після того, як до редакції надійшло ще кілька листів з Котовського району від Валентини та Олени Бойко, а також Тетяни Мартинової. Жінки розповіли про те, що в них за рішенням органів опіки та піклування відібрали дітей. Наприклад, в Олени Бойко, як вона стверджує, сина забрали просто зі школи, навіть не повідомивши її. Причина - незадовільний з погляду соціальних працівників, ремонт в однокімнатній квартирі, де живе родина Бойків («ОВ» від 13.10.2011 р.)… Складається враження, що деякі соціальні працівники переконані в тому, що мати дітей - привілей лише заможних. Врятувати від соціального сирітства
Представники соціальних служб запевняють, що вони роблять усе, щоб діти жили у сім’ях. Вилучення дітей з рідних сімей використовується як один із заходів захисту прав дитини. Лише не зовсім зрозуміло, про яке право йдеться - право втратити сім’ю? Адже дітей ніхто не запитує, чи хочуть вони замість рідної оселі, замість обіймів єдиної рідної мами (нехай далеко не ідеальної) опинитися у казенній установі під опікою чужих тіток та дядьків? Причому, як відомо, умови утримання в інтернатах далеко не ідеальні. Про те, як живуть діти у деяких з них, нещодавно розповів журналістам голова комісії, створеної за ініціативи губернатора Едуарда Матвійчука, відомий правоза­хисник Максим Мелецький. Це і антисанітарія на кухні та в дитячих спальнях наприклад, брудна, дірява білизна на ліжках вихованців інтернату, і випадки жорстокого поводження… А про те, які «нестатутні» взаємини панують в інтернатах та дитячих притулках між самими вихованцями, відомо давно. Санкція щодо вилучення дітей та позбавлення батьківських прав, існувала й раніше, але застосовувалася вкрай рідко. Можливо, все ж таки й сьогодні не варто поспішати перетворювати дитину нібито заради її ж блага на соціальну сироту, калічачи і без того її тендітну нервову систему? Поза всіляким сумнівом, захищати права дітей необхідно, але робити це слід дуже делікатно, використовуючи індивідуальний підхід у кожному конкретному випадку, а не лише одну інструкцію. У випадку з Тетяною Ноур розв’язання проблеми, на мій погляд, полягало в наданні сім’ї житлоплощі, будинку, на який, до речі сказати, вона має право відповідно до Житлового кодексу. При народженні п’ятої дитини держава зобов’язана надати сім’ї житло загальною площею з розрахунку нормативу, призначеного на кожного члена сім’ї незалежно від того, є у сім’ї житло чи немає. Наприкінці серпня районна влада, здалося, вже була близька до вирішення питання. У селі Нестоїта навіть підшукали будинок, що стоїть пусткою, (господар помер кілька років тому, а родичі так і не вступили у спадок). Справа залишалася за малим - укласти відповідний договір та передати будинок та прилеглу до нього ділянку землі Ноур як соціальне житло. Але через кілька днів раптом з’ясувалося, що будинок все ж таки має господаря - десь у …Казахстані! - На нашу думку, це не той випадок, коли слід відривати дітей від батьків, і ми постараємося вжити всіх заходів, щоб врятувати цю сім’ю, - вважає представник Уповноваженого з прав людини Олена Демченко. - Звичайно, легше відібрати дітей, позбавити батьківських прав, ніж постійно працювати з сім’єю, надаючи їй всебічну підтримку. Олена Василівна вважає, що, якщо буде ухвалена законодавча норма, що зобов’язує орган опіки та піклування, звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав та вилучення дітей з родини, надавати список реально наданої допомоги, подібних позовів стане набагато менше. Вікторія ЄРЬОМЕНКО, «Одеські вісті»
 
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=22765
Просмотров: 374 | Добавил: Администратор | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: