Верою исцеляюсь

Із християнської точки зору, щоб адекватно і правильно реагувати на проблеми сьогодення, які стосуються ідентифікаційних номерів, біометричних паспортів, соціальних карт, вживлюваних чипів, Єдиної бази даних, - слід правильно сформулюватити запитанні, а саме: «Дані явища - угодні Богу чи ні? А, може, вони нейтральні і нам байдуже, які закони виконувати?» Або, як невірно трактуючи слова Святого Письма, дехто каже: «Богу - боже, а кесарю - кесареве...»?
Очевидно, назріла необхідність, із християнської точки зору, дослідити і оцінити процеси глобалізації влади, що відбуваються нині у світі, і сказати: добре це, власне, - чи погано, схвалює це Господь - чи осуджує. Не випадково преподобний Ніл Синайський навчає людей, що шукають спасіння: «Досліджуй кінець усякого вчинку до його початку». Адже від того, як ми поставимось до нинішніх подій, залежатиме наша власна доля у вічності. Так було завжди: хтось, зберігаючи вірність Господу, - спасався, а хтось, ідучи широким шляхом, - гинув для вічності. І від нелицемірного Суду Божого не спасе ні сан, ні соціальне положення, ні багатство, ні гучні звання.
Про це говорить і Святе Письмо: «Досліджуйте, що благоугодно Богові, і не майте частки в ділах безплідних пітьми, але й викривайте...» (Еф. 5,10-11). «Не схиляйтесь під чуже ярмо з невірними, хіба бо є щось спільного у праведності із беззаконням? Що спільного у світла із пітьмою? Яка згода між Христом і Веліаром? Або яка частка вірного з невірним? Яка сумісність храму Божого з ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як каже Бог: Поселюсь у них і ходитиму у них, і буду їм Богом, і вони будуть Моїм народом. Вийдіть тому з-поміж них і відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого; і Я вас прийму. І буду вам Отцем, і ви будете Моїми синами і дочками, каже Господь Вседержитель» (2 Кор. 6, 14-18). «Отже стійте у свободі, яку дарував нам Христос, і не піддавайтеся знову у ярмо рабства» (Гал. 5,1).
На всі часи і для всіх народів Словом Божим встановлено в Церкві Христовій незмінний духовний закон, який бачимо у відповіді святих апостолів членам сінедріону: «Повинно підкорятись більше Богу, як людям» (Діян. 5, 29). Преподобний і богоносний отець наш Іустин (Попович) пише: «Для Церкви Бог завжди на першому місці, а людина - завжди на другому. Тому людям можна і необхідно підкорятися до тих пір, поки вони не повстають проти Бога і Божих законів. Але як тільки вони починають противитися Богові та Його законам, Церква повинна проти них виступити і їм чинити опір. Якщо ж вона цього не робить, то чи залишиться вона Церквою? І представники Церкви, якщо вони так не роблять, чи залишаються вони апостольськими представниками Церкви? І виправдовуватися при цьому так званою церковною ікономією - чи не буде це зрадою Бога і Церкви? Така "ікономія" - це відверта зрада Христової Церкви.
Церква - це вічність у вимірі часу в нашому тимчасовому світі. Світ зазнає змін, але не змінюється Церква; не змінюється її вічна Божественна Істина, її вічна Божественна правда, її вічне Божественне Євангеліє, її вічні Божественні засоби для спасіння віруючих. Вони не змінюються, тому що не змінюється Господь Ісус Христос, Який і робить її такою. На всю вічність діє і не старіє євангельська Істина: «Ісус Христос вчора і сьогодні, і навіки Той же» (Євр. 13, 8).
Вічність присутня в часі саме через Церкву, щоб час нею освячувався, оновлювався, розчинявся у вічності і рівнявся на неї. Не Церква повинна орієнтуватися на час або потурати світському духу, а, навпаки, час має керуватися нею як Вічною, і дух часу повинен їй коритися як носію Духа вічності. Бо вона - завжди Божественна, завжди Свята, завжди Апостольська, завжди Соборна, і тому ніколи не можна жертвувати Вічним заради тимчасового, Божим заради людського, Небесним заради земного. Не можна і пристосовуватися до духу часу ...
Влада у своєму початку, в принципі, - від Бога. Однак, якщо влада відрікається від Бога і починає виступати проти Бога, то вона перетворюється на суцільне уособлене насильство і тим самим перестає бути «від Бога», стаючи владою від диявола. Таким чином, ми, християни, знаємо і таємницю влади, і таємницю насильства: влада благословлена Богом, насильство ж Богом прокляте. Все, що від Бога - добро, але досить цим (добром) позловживати, як воно тут же стає «від диявола». Влада - від Бога, і поки вона діє в Бозі, і ходить під Богом і з Богом - вона благословенна. Але як тільки вона залишить Бога, то стає тиранією, лютим насильством - і тим самим переводить себе під владу антибога, диявола.
Таким є євангельське, апостольське, святомученицьке, святоотцівське, православне вчення про природу і значення влади. Таким є святе і непогрішиме вчення Православної Христової Церкви про владу, таке воно від початку до цього дня, таким буде воно і в усі наступні століття. Свідки цьому? - Всі святі апостоли, всі святі отці, всі святі мученики. Особливо - святі мученики, починаючи від святого першомученика Стефана і аж до нашого святого диякона Аввакума і всіх інших святих мучеників, потерпілих вже в наші дні. Всі вони постраждали за Господа Ісуса Христа переважно - від царів, королів і тиранів, одним словом - від богоненависної влади світу цього.
І кількість цих святих мучеників і сповідників обчислюється навіть не тисячами, а мільйонами. Всі вони - святі і безсмертні свідки Боголюдської Істини, що полягає в наступному: християни повинні противитися безбожним і богопротивним наказам і постановам царів, начальств і владик світу цього, ким би вони не були і де б не знаходились. Кожен святий мученик, кожен святий сповідник - це живе і безсмертне втілення пресвятого всеблаговістя Православної Церкви: «Повинно підкорятись більше Богу, як людям» (Діян. 5, 29). Кожен із святих усією душею, всім серцем, всією своєю силою, всім розумом виконував це Божественне всеблаговістя. І тому всі вони були мучимі, підлягали тортурам і знущанням і прийняли смерть від богоборчих правителів в ті чи інші періоди історії...
Така позиція, такий шлях, така Істина Православної Христової Церкви, починаючи від святих Апостолів і до цього дня, і від цього дня до кінця земного віку. За рахунок цієї позиції, тобто на шкоду цьому шляху і цій Істині, неприпустимі ні поступки, ні компроміси, ні відступлення, хто б їх не робив, хоч би це був навіть сам Вселенський Собор, якби він зібрався ». [ 4].
Така правда Божа, передана нам Духом Святим через преподобного Іустина (Поповича), великого сповідника Православ'я нашого часу, який перейшов в небесні обителі в День Благовіщеня Пресвятої Богородиці 1979 року.
Руська Православна Церква, проявляючи пастирське піклування про своїх чад, не раз висловлювала тривогу і занепокоєність із приводу апостасійних явищ сучасного життя. У відомих постановах Священного Синоду, у виступах Святішого Патріарха не раз була підкреслена небезпека втрати людиною богоданної свободи при встановленні тотального контролю у світі і небезпека можливості перетворення вищого творіння Божого в керованого біоробота. Церква проявляє свою тривогу, тому що ці питання не є лише соціальними чи політичними. Вони стосуються ісповідання віри і спасіння безсмертної душі.
У Заяві Священного Синоду Руської Православної Церкви від 7 березня 2000 року було сказано: «Неспокій, що породжується у вас (віруючих) діями влади, поділяється церковним Священноначалієм, бо, врешті-решт, мова йде про захист права віруючих жити у відповідності зі своїми релігійними переконаннями ... Незабаром люди, які не мають податкового коду або пластикової картки, можуть виявитися практично позбавленими можливості отримувати соціальну і навіть медичну допомогу. Якщо подібне відбудеться, виникнуть всі підстави засумніватися в принципах рівноправності громадян і свободи совісті - принципах, які так активно пропагує сучасна цивілізація. Саме тому ми наполягаємо на необхідності мати альтернативну систему обліку громадян та надання їм соціальних, медичних, страхових та інших послуг. Церква не може не підняти свого голосу на захист людської свободи. Адже для духовної єдності суспільства вкрай важливо, щоб віруючі не відчували себе громадянами другого сорту, знову відчуваючи в особі держави гонителя і хулителя віри ... ». [ 5].
У Посланні Священного Синоду Української Православної Церкви від 29 грудня 2003 року сказано: «Нинішній процес кодификації цивільного населення безпосередньо торкається політичної і господарської діяльності громадян. Він впроваджується у формах, що мають типологічний збіг з обмеженнями апокаліптичних часів. При цьому одночасно ігноруються і блокуються реальні альтернативні способи здійснення функцій державного регулювання і контролю в області суспільного господарства і політичної діяльності, що викликає у віруючих апокаліптичні паралелі... У релігійному контексті названі дії влади здобувають апокаліптичну складову, що має розцінюватися як свідоме, або мимовільне сприяння створенню технічної бази, яка сприяє воцарінню антихриста. Така подальша позиція представників влади не буде сприяти зняттю напруженості в суспільстві, не дасть його членам вкрай необхідної зараз стабільності і надії на покращення життя». [ 7].
У Доповіді на VIII Всесвітньому Російському Народному Соборі в лютому 2004 року митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел констатував: «Найбільшою помилкою є твердження, що прийняття зовнішніх знаків, символів, правил поведінки, що нав'язуються новим часом, не може нам зашкодити. Вони якраз і створені за порадами диявола, для того, щоб за допомогою них пошкодити і "спокусити, якщо можливо, і обраних" (Мф. 24, 24). Все, що пропонує глобалізація, може не пошкодити тільки тоді, коли воно зовсім не приймається, або, після необачного прийняття, негайно відкидається.
Зараз відбувається всесвітня комп'ютеризація, стрімкий розвиток глобальної мережі Інтернет - "світової павутини". Створюються найпотужніші біотехнології, здатні керувати людською психікою і маніпулювати свідомістю величезних мас людей. У всьому світі вводиться цифровий облік населення через привласнення ідентифікаційних кодів. У цій системі створюється можливість контролювати і управляти кожною людиною ».
На Архієрейському Соборі 2004 владика Агафангел підтвердив цю позицію: «Мені неодноразово доводилося повторювати, повторю це і знову: твердження про те, що прийняття зовнішніх знаків, символів, правил поведінки, що нав'язуються організаторами «нового світового порядку», для яких Руська Православна Церква - ворог номер один, не може пошкодити православній людині, є найбільшою помилкою і оманою. Через введення ІНН, «ідентифікаційних кодів», православних християн намагаються втягнути в глобалізаційні процеси, що є неприпустимим. Адже всі ці процеси ведуть до знищення вільної особистості, до знищення незалежності держав, особливо традиційно православних, і, в кінцевому рахунку, до влади єдиного світового уряду, мета якого - воцаріння одноосібного лідера - тобто передбаченого в Одкровенні святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, антихриста». [ 8].
У Посланнях Архієрейського Собору Руської Православної Церкви 2004 року до Президентів Російської Федерації та України заявлено: «Враховуючи побоювання багатьох віруючих громадян, Собор закликає державну владу взяти до уваги їх заклопотаність при розробці нового зразка основного документа громадянина Росії, який, як ми вважаємо, не повинен містити позначку про особистий код, а також будь-які дані, невідомі або незрозумілі власнику документа. Необхідно докласти всіх зусиль, щоб розвиток законодавства і адміністративної практики в сфері ідентифікації громадян не зачіпав їх свободи віросповідання та світогляду ... Ми також вважаємо, що влада повинна з увагою поставитися до прохань віруючих, які, піклуючись про збереження своєї богоданної свободи, виступають проти обов'язкового присвоєння їм ідентифікаційних номерів ». [ 9].
У Заяві Священного Синоду Руської Православної Церкви від б жовтня 2005 року говориться: «... Неприпустимо, щоб люди, які з різних причин відмовляються від участі в новій ідентифікаційній системи, були витіснені на узбіччя життя, істотно ущемлені в правах, піддані дискримінації при прийомі на роботу, при розподілі соціальної допомоги і так далі. Для таких громадян повинна бути передбачена альтернатива, яка дозволяє повноцінно жити в суспільстві, не перешкоджає здійсненню їх прав і свобод, користуванню законними пільгами незалежно від тих чи інших форм ідентифікації особи». [ 10]
Митрополит Смоленський і Калінінградський Кирило (нині Святійший Патріарх) на конференції «Розвиток біотехнологій: виклики християнській етиці» (Москва, 2 березня 2006 року), висловлюючи принципову позицію Руської Православної Церкви, заявив у своїй доповіді: «... Система обліку, на нашу думку , має передбачити альтернативу використанню взагалі будь-яких електронних ідентифікаторів для тих осіб, які вважають, що подібного роду підконтрольність принижує їх людську гідність. Ми вважаємо, нехай у відношенні цих осіб буде мати місце якийсь інший, традиційний облік і контроль, але людина має право сказати "ні" електронній ідентифікації своєї особистості ».
У пункті 54 Визначення Священого Архієрейського Собору Руської Православної Церкви 2008 року "Про питання внутрішнього життя і зовнішньої діяльності Руської Православної Церкви" говориться: «Відповідаючи на стурбованість деяких віруючих, Собор вважає, що збереження людської свободи має передбачати знання людини про те, коли саме вона підлягає ідентифікації, які дані про неї збираються, зберігаються і використовуються державою. Неприпустимі такі засоби і методи електронного обліку переміщення та дій людей, які втручалися б у їх приватне життя і робили б можливим тотальний контроль над особистістю і керування нею ». [ 11].
Проблеми електронної ідентифікації особистості і впровадження нових ідентифікаційно-керуючих систем з метою поневолення людей - це, перш за все, проблеми світогляду, де не може бути диктату. Богоданну свободу людини не порушує Сам Господь. А демократичні влади у всьому світі, проголошуючи на словах свободу совісті, найчастіше, самі ж цю свободу всіляко пригнічують, про що не раз було заявлено в офіційних документах Православної Церкви.
Ставлення Церкви до експериментів з природою людини було сформульовано в «Основах Соціальної концепції», прийнятих ще в 2000 році на Архієрейському Соборі: «Спроби людей поставити себе на місце Бога, за своїм уподобанням змінюючи та «покращуючи» Його творіння, можуть принести людству нові скорботи і страждання. Розвиток біомедичних технологій значно випереджує осмислення можливих духовоно-моральних та соціальних наслідків їх безконтрольного використання, що не може не викликати у Церкви глибокої пастирської стурбованості. Формулюючи своє ставлення до широко обговорюваних у сучасному світі проблем біоетики, в першу чергу до тих з них, які пов'язані з безпосереднім впливом на людину, Церква виходить із заснованих на Божественному Одкровенні уявлень про життя як безцінний дар Божий, про невід'ємну свободу і богоподібну гідність людської особистості, покликаної до честі вищого звання Божого во Христі Іісусі (Флп. 3,14), досягнення досконалості Небесного Отця (Мф. 5,48) і до обожнення, тобто причастя Божественної природи (2 Пет. 1, 4) ». [ 12].
Світлої пам'яті Святіший Патріарх Московський і всієї Русі А
Олексій II у своєму виступі у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) 2 жовтня 2007 підкреслював: «...Технологічний прогрес по-новому ставить питання про права людини. І віруючим людям є що сказати стосовно питань біоетики, електронної ідентифікації та інших напрямків розвитку технологій, які викликають занепокоєння багатьох людей. Людина повинна залишатися людиною - не товаром, не підконтрольним елементом електронних систем, не об'єктом для експериментів, не напівприродним організмом. Ось чому науку і технології також не можна відокремити від моральної оцінки їх устремлінь і їх плодів ...Настав час визнати, що релігійна мотивація має право на існування в тому числі і в публічній сфері». [ 13].
В «Основах вчення Руської Православної Церкви про гідність, свободу і права людини», прийнятих Архієрейським Собором Руської Православної Церкви 2008 року, чітко заявлено: «Приватне життя, світогляд і воля людей не повинні бути предметом тотального контролю. Для суспільства небезпечні маніпуляції вибором людей і їхньою свідомістю з боку владних структур, політичних сил, економічних та інформаційних еліт. Неприпустимі також збір, концентрація і використання інформації про будь-які сторони життя людей без їхньої згоди. У випадках, коли того вимагають захист Вітчизни, збереження моральності, охорона здоров'я, прав і законних інтересів громадян, а також запобігання або розкриття злочинів і здійснення правосуддя, збирання відомостей про людину може відбуватися без її згоди. Однак і в цих випадках отримання й використання інформації має здійснюватися відповідно заявленим цілям і з дотриманням законності. Методи збору та обробки інформації про людей не повинні принижувати людську гідність, обмежувати свободу і перетворювати людину з суб'єкта суспільних відносин на об'єкт машинного управління. Ще більш небезпечним для свободи людини стане впровадження технічних засобів, які постійно супроводжу оть людину або які невіддільні від її тіла, якщо їх можна буде використовувати для контролю над особистістю та управління нею». [ 14].
У цьому ж документі говориться про те, що у правозахисній діяльності Церкви слід особливо виділити: «... недопустимість тотального контролю над людською особистістю, над її світоглядним вибором і приватним життям через використання сучасних технологій і політичних маніпуляцій ». [ 14].
Без сумніву,^ до технічних засобів, що постійно супроводжують людину, які можна використовувати для контролю над особистістю та керування нею, слід віднести універсальні ідентифікаційні соціальні картки, які одночасно являються посвідченням особи, медичним полісом, водійськими правами, електронним гаманцем, а також наділені деякими іншими функціями. Це електронні пристрої, від яких фактично залежить життя і смерть людини -«власника» карти. Об'єкт зобов'язаний постійно носити картку з собою і пред'являти її для надання йому соціальних, медичних, транспортних та інших послуг, а також у всіх операціях купівлі-продажу. Всі ці дії і переміщення людини автоматично фіксуються, обробляються і аналізуються інформаційно-керуючою системою з метою вироблення управляючого впливу стосовно конкретної людини.
Таким чином, універсальна ідентифікаційна соціальна карта - це ідеальний засіб для здійснення тотального контролю над особистістю і жорсткого управління нею. Головним принципом функціональної дії картки є присвоєння (відповідно до міжнародних стандартів) кожній людині та її файлу-досьє в базі даних соціального ідентифікаційного номеру - цифрового ідентифікатора людської особистості, котрий, як було показано вище, має властивості нового імені в новій системі: апокаліптичного начертання (Одкр. 13,17).
Керуюча система оперує файлами, але кінцевим об'єктом управління є людина, утотожнена (ідентифікована) з відповідним їй файлом. Ідентифікаційний номер і є цифровим іменем, числом звіра, що присвоюється людині та її файлу у принципово новій системі життя і правопорядку.
Як людина набуває свої права і виконує свої громадянські обов'язки? Через своє ім'я? - Ні. Через свій ідентифікаційний номер.
Що постійно носить і пред'являє людина інформаційно-керуючій системі для отримання тих чи інших послуг і матеріальних благ? Ім'я? - Ні. Ідентифікаційний номер.
Як пізнає людину система? По імені? - Ні. За ідентифікаційним номером, який є засобом автоматичної ідентифікації людей і дозволяє проводити збір, концентрацію і використання інформації про будь-які сторони їх приватного життя без їх згоди і відома. А це дає можливість маніпулювати вибором людей і їхньою свідомістю, обмежувати їхню свободу, перетворюючи людину з суб'єкта суспільних відносин на об'єкт машинного управління.
У другому протестному Зверненні на адресу уряду Греції відомий грецький богослов архімандрит Саранті Саранту пише: «У кінцевому результаті ми повинні усвідомити, що, приймаючи це число, ми вже з'єднуємося з антихристовою державою Нової Ери ... Коли завершиться на базі АМКА (грецький аналог ІНПП) ... введення електронних посвідчень особи або цих карток, тоді все буде приготовлено до прийняття антихриста ».
Як це не сумно, але людина, яка добровільно приймає цифрове антіім'я і використовує його в різних випадках життя, закладає свою цеглинку в будівництво царства антихриста, беручи участь у реалізації «таємниці беззаконня» (2Фес.2, 7). Без усякого сумніву, це є діяння гріховне. Адже навряд чи хтось наважиться стверджувати, що будівництво царства антихриста є справа богоугодна.
Останнім часом з'являються все нові і нові електронні ідентифікаційні і аутентифікаційні пристрої і системи, що постійно супроводжують людину і дозволяють здійснювати електронні платежі за допомогою мобільних телефонів і біометрії. Всі вони дозволяють автоматично ідентифікувати людину і призначені для вилучення із обороту готівкових грошей, беручи під повний контроль абсолютно усі більш-менш значимі дії громадян.
Невідділювані від тіла людини вживлювані електронні ідентифікаційні пристрої остаточно перетворять найвище творіння Боже на «біооб'єкт» - зомбований придаток інформаційно-керуючої мережі. З їх застосуванням людина стане фізичним носієм свого цифрового ідентифікатора. Одним натисканням кнопки можна буде видалити з системи (знищити) «біооб'єкти» з «№ такого-то» по «№ такий-то» ... Але, перш за все, слід говорити про реальну можливість саме духовного підкорення людей. А про моральний стан господарів і операторів глобальних інформаційно-керуючих мереж говорити не доводиться - вони самі оголосили себе ворогами Православ'я.
Не випадково в «Основах вчення Руської Православної Церкви про гідність, свободу і права людини» говориться про те, що у правозахисній діяльності Православної Церкви слід особливо виділити: «...недопущення тотального контролю над людською особистістю, над її світоглядним вибором і приватним життям через використання сучасних технологій і політичних маніпуляцій». [ 15].
Наведені офіційні документи ясно показують, що протягом ряду років Православна Церква неодноразово зверталася до влади з настійними проханнями і вимогами про надання альтернативи для віруючих, які не бажають входити в нове ідентифікаційно-електронне кіберсуспільство.
Реально такою альтернативою є збереження традиційної форми обліку, що ґрунтується на застосуванні традиційних символів і способів збору, обробки та обліку даних людини за її іменем, прізвищем та по батькові, датою і місцем народження, адресою місця проживання.
У традиційній інформаційній системі не використуються автоматизовані (електронні та наноелектронні) засоби і способи, що грунтуютьсяі на цифровій чи буквено-цифровій ідентифікації, штриховому кодуванні, радіочастотних (мікрочипах), біометричних, логічних та інших способах автоматичної ідентифікації людини і її документів. Будь-яка інформація, що міститься в

документах, повинна бути доступна для прочитання власникові цього документа без спеціальних знань і устаткування.
При цьому нагальною потребою є запровадження законодавчої заборони на примушення громадян до використання автоматизованих засдбів збору, обробки та обліку персональних даних та особистої конфіденційної інформації, які протирічать їх релігійним чи іншим переконанням, в тому числі, введення заборони на примус до прийняття та використання будь-яких засобів автоматичної ідентифікації людини.
Тут необхідно зазначити, що вже давно існують комп'ютерні системи обліку та електронних платежів, які не вимагають обов'язкової електронної ідентифікації громадян. Для ведення тимчасових баз даних, що містять відомості про населення, немає ніякої принципової технічної необхідності щодо поголовної нумерації людей. Персональні дані людини, які включають в себе прізвище, ім'я та по батькові, дату і місце народження, адресу місця проживання, у своїй сукупності достатньо унікальні, щоб забезпечити ідентифікацію будь-якого громадянина. Завжди можливий пошук не по одному ключовому полю бази даних, а за сукупністю полів. Використання подібних систем не дозволяє здійснювати автоматичну ідентифікацію «біооб'єктів», вести тотальне стеження за кожною людиною. Відповідно, вже складніше здійснювати жорстке управління людьми, тобто не дозволяє здійснити побудову всесвітнього електронного концтабору. У цьому випадку неможливо використовувати досягнення прогресу для поневолення одних людей іншими. А на це ніяк не хоче згодитись «світова еліта», що стоїть над національними урядами держав. Чипізація населення усіляко пропагується у ЗМІ.
Сумно, але серед священнослужителів і богословів знаходяться деколи абсолютно некомпетентні люди, які вважають себе знавцями в області високих інформаційних технологій, кібернетики та систем управління. їх вкрай некоректні судження, які суперечать не тільки офіційній позиції Церкви, але й існуючому законодавству, видаються засобами масової інформації та дезінформації за істину в останній інстанції. Демонструючи повну безграмотність у правових і науково-технічних питаннях, вони сміливо і впевнено, але легковажно і недалекоглядно міркують про невідомі їм речі, що стосуються теорії і практики цифрової ідентифікації особистості, наукових проблем, пов'язаних із застосуванням біометричних електронних ідентифікаційних пристроїв, ідентифікаційних мікрочипів та інших засобів автоматичної ідентифікації, впроваджуваних у світі для створення технічної бази, що сприятиме воцарінню антихриста. Куди вони заведуть мале стадо Христове? Скільки довірливих душ може повірити їх словам і добровільно віддати себе в рабство предтечам антихриста. «Горе тій людині, через яку спокуса приходить» (Мф. 18, 7).
Вельми показово, що інтерв'ю з прихильниками чипізації, які бадьоро заявляють про повну безпеку біометричних процедур, чипів-імплантантів і лазерних міток на чолі і правій руці, -публікують не тільки церковні і світські видання, але й сайти розробників і виробників засобів автоматичної ідентифікації, кровно зацікавлених у реалізації своєї антилюдської продукції на ринку збуту. Прибутки цих корпорацій обчислюються сотнями мільйонів доларів на рік. Таким чином, ми маємо справу з добре організованою кампанією по дезінформації громадян щодо реалізації Апостасійних богоборчих глобальних проектів.
Ще на початку 90-х років XX століття духоносний старець Паїсій Святогорець із сумом говорив: «У той час, коли настільки відкрито діє ця таємниця (беззаконня), про яку нам сповіщав святий Іоанн Богослов у Апокаліпсисі, боюся, що багато, (при тому й священики, і єпископи) поставляться до цієї справи не духовно, а по-мирськи. Скажуть народу, що немає нічого особливого в тому, і не має жодного значення, що вони отримують електронні посвідчення, і, взагалі, виправдають всі беззаконня. Але це неправильно, тому що заспокоюють народ і допускають йому опинитися в такому становищі, з якого вже не можна буде вийти. Всю відповідальність, безумовно, нестимуть вони». [ 16].
Дух антихриста, що вже нині діє у світі, поневолив багатьох людей, які називають себе християнами, в тому числі і представників духовенства. Тому недивно, що такі люди активно підтримують проекти архітекторів «нового світового порядку» - всесвітнього електронного концтабору. Вони перебувають з ними в одному дусі і за природним станом своєї душі міркують і діють. Можна знати напам'ять усі канони, правила та служби, але духом знаходитися далеко від Христа. Про це ясно говорить священномученик Ігнатій Богоносець у слові «Про Царство Боже»: «Загальна розпуста із значним матеріальним розвитком, що її породив, будуть провозвісниками кінця віку і Страшного Суду Христового, що наближається. Не одне сластолюбство буде тоді б панувати! Розпуста, у широкому значенні цього слова, стане надбанням в останні часи перебування людства на землі ... Гріх досягне свого повного розвитку, і тим він буде страшніший, тим влада його буде міцніша, що личина благочестя збережеться. Хто ж зрозуміє, що в цьому, зовні квітучому благочесті, знищена вся його сутність^ вся сила? Так вони були знищені в релігії іудеїв за часів Христа, чого ніяк не міг зрозуміти наврд, чого навіть не зумілини зрозуміти ні книжники, ні Левити, ні первосвященники іудейські, пихаті своєю вченістю і знанням. Але вченість ця і це знання полягали лише у вивченні Закону Божого по мертвій букві закону, за життя протилежного заповідям Божим: таке життя (і знання) віру мертвить». [ 18]. Отже, мирське "християнство" породило мирське «богослів'я», яке служить не Богові, а часу і всіляко виправдовує «таємницю беззаконня».
Необхідно ще раз підкреслити, що ІНН не зовнішній знак. Це навіть не концтабірний номер, котрий людині привласнювали і наносили на тіло без її згоди, насильно. Крім того, концтабірний номер мав локальне і тимчасове значення. У тих, хто з ласки Божої, залишився живим після фашистських катівень, цей номер, дійсно, залишився як чисто зовнішній знак у вигляді татуювання...
Ідентифікаційний номер - це засіб автоматичної ідентифікації людини, що дозволяє здійснювати тотальний контроль за нею без її згоди, обмежувати свободу людини, перетворюючи її із суб'єкта суспільних відносин на об'єкт машинного керування. Це невіддільний від самої людської істоти, незмінний, довічний і посмертний атрибут, що має властивості імені. Використання ідентифікаційних номерів нав'язується людям у якості найголовнішої умови їх фізичного існування в суспільстві. Як тільки людина починає використовувати особистий ідентифікаційний код замість імені у зовнішньому, позамашинному середовищі для отримання матеріальних благ і послуг, вона стає підконтрольним елементом електронної системи і дозволяє перетворити себе на об'єкт жорсткого управління.
При цьому ніхто не вимагатиме від християнина свідомого і явного відречення від Христа, інакше не існувало б небезпеки, що вдасться обманути, якщо можливо, і обраних (Мф. 24, 24), але людина, що погодилась на участь у новій ідентифікаційній і торговельно-фінансовій системі, добровільно віддає себе у владу окультних сил.
Слід, нарешті, дати принципову оцінку діям прихильників поголовного таврування, загальної «біометрізаціі» і «чипізаціі» громадян України та інших держав світу. Все набагато серйозніше, ніж хотілося б думати. Мова вже давно йде не про «технологічні дії» і «зовнішні знаки», а про реальну побудову всесвітньої сверхтоталітарної технотронної диктатури, яка, безсумнівно, закінчиться воцарінням одноосібного лідера - антихриста.
Стаття 3 Конституції України однозначно встановлює приорітет прав людини над усіма іншими цінностями. Ця норма проголошує права і свободи людини найвищою цінністю і покладає на державу обов'язок щодо їх захисту: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». [2].
Конституція України не лише гарантує право сповідувати будь-яку релігію, а й гарантує право жити по вірі. Стаття 35 Конституції України гарантує свободу совісті, віросповідання, мати релігійні та інші переконання, і діяти відповідно до них. Ніхто не може бути примушений до відмови від своїх думок і переконань. [2].
У зверненні за №1671 від 16 листопада 2010 року Блаженнійшого Митрополита Володимира до Президента України Януковича В. Ф. говориться: « ... Вважаю своїм пастирським обов'язком звернутись до Вас, шановний Вікторе Федоровичу, з наступним проханням: враховуючи позицію Української Православної Церкви, зафіксовану в її офіційних документах (рішеннях Священного Синоду від 19.05.1998 р. та від 29.12.2003 р.), передбачити у Податковому кодексі України можливість для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків ... здійснювати їх облік виключно за прізвищем, ім'ям та по батькові ».
В ідеалі, має бути введена категорична заборона на автоматичну ідентифікацію населення та створення Єдиної бази даних, бо через уведення нової системи обліку та управління відбувається значне звуження прав і свобод усіх громадян, не залежно від їх релігійних переконань. Але, нажаль, не всі це розуміють.
У такому випадку, для громадян, які не бажають входити в «нову ідентифікаційну систему», з метою забезпечення їх конституційного права на свободу совісті та віросповідання, права мати релігійні та інші переконання і діяти відповідно до них, має бути законодавчо закріплено право користуватися традиційними способами позначення приналежності персональних даних конкретній людині. І перш за все - це право людини не приймати і не використовувати в якості імені цифрові ідентифікатори особистості в будь-якому вигляді (явному чи неявному - В документах або в мікрочипі). Християни повинні мати можливість повноцінно жити в суспільстві, зберігаючи свої релігійні чи інші переконання. І це право повинно бути закріплено законодавчо.
Необхідно також запровадити законодавчу заборону щодо нанесення на тіло людини будь-яких видимих або невидимих ідентифікаційних міток, на імплантацію ідентифікаційних мікро- і наноелектронних пристроїв в тіло і мозок людини, на створення біологічних мікрочипів і біокомп'ютерів із клітин людини, незалежно від прийнятої нею системи збору, обробки та обліку персональних даних.
Багато мільйонів віруючих впевнені, що вони не повинні носити комп'ютерні імена, не повинні бути носіями будь-яких ідентифікаційних номерів, міток і чипів, не повинні ставати - «біооб'єктами». Вони хочуть жити за заповідями Божим, а не за алгоритмом антихристової мережевої логіки.
Антиконституційні перетворення органів виконавчої влади України «з використанням зарубіжного досвіду, міжнародних стандартів і методологій для завдань побудови та впровадження електронного уряду» ведуть до знищення державного суверенітету України та перетворенню всіх вільних громадан на рабів керуючої суспільством кібернетичної системи. В чиїх руках вона опиниться незабаром? Це неважко передбачити.
існують принципові відмінності між процесами розвитку науково-технічного прогресу і глобалізацією влади в руках так званої всесвітньої еліти. Останнє є сутністю ідеологи мондіалізму, яка використовує планетарне впровадження інформаційно-фінансових технологій як інструменту для досягнення всесвітнього панування окультними силами, які через віки готували прихід «сина погибелі». Намагаючись нав'язати свій «новий світовий порядок», вони і називають всіх незгодних: ретроградами, фанатиками, сектантами, консерваторами, противниками прогресу.
Глобалізація влади і науково-технічний прогрес - це два абсолютно самостійних явища, між якими немає прямого взаємозв'язку. Світова еліта намагається, використовуючи досягнення науки і техніки, створити матеріальну базу, технологічні передумови абсолютної влади у світі. Противники побудови всесвітньої технотронної диктатури виступають проти використання високих інформаційних технологій з метою поневолення людей, бо це є зло. Тому ідеї про органічний взаємозв'язок досягнень сучасних інформаційних технологій з апостасійними глобальними проектами не більш ніж пропагандистський, матеріалістичний по суті, трюк ідеологів глобалізму. Причому ці злочинні проекти якраз спрямовані проти прогресу, проти духовного розвитку та вдосконалення людства у Христі. У кінцевому підсумку реалізація цих богоборчих планів призведе до знищення всякого прогресу та побудови небаченого в історії людства рабовласницького суспільства.
Таким чином, процеси міжнародної інтеграції у всіх сферах людської діяльності, яка не відкидає плодів технічного прогресу, можуть і повинні розглядатися як явище позитивне. Необхідно також зауважити, що комп'ютерні технології повинні розвиватися в напрямку все більшого пристосування машини до потреб людини, а не служити засобом поневолення одних людей іншими. А цифрове кодування людей - це глобальний процес, що охоплює більшість держав світу з метою побудови Єдиного Світового реєстру конфіденцій