Воскресенье, 18.11.2018, 22:43 | Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход
Главная » 2011 » Июль » 7 » Проект Ухвали Собору Української Православної Церкви від 8 липня 2011 року
16:40
Проект Ухвали Собору Української Православної Церкви від 8 липня 2011 року
Проект Ухвали Собору Української Православної Церкви від 8 липня 2011 року

Ювілейний Собор Української Православної Церкви, що відбувся з волі Божої в Святій Успенській Києво-Печерській Лаврі 8 липня 2011 року, вислухавши доповідь Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира та підводячи підсумки діяльності Української Православної Церкви за період з часу останнього Собору УПЦ 26 червня 1992 року, ухвалив:

1. Піднести подяку Богові за Його милість до нашої Святої Церкви, що після десятиліть атеїстичних гонінь ХХ століття відродила своє повноцінне життя та канонічний устрій, молитвами святого апостола Андрія Первозванного, святих рівноапостольних Мефодія і Кирила, святих рівноапостольних великого князя Володимира і великої княгині Ольги, святого благовірного великого князя Ярослава Мудрого, святителів Київських Михаїла, Іларіона, Петра, Олексія, Петра Могили, Філарета, священомучеників Макарія, Володимира і Костянтина та всіх новомучеників і сповідників, преподобних і богоносних отців наших Антонія і Феодосія Печерських, Іова і Амфілохія Почаївських, Іоанна Святогорського, Олексія Карпаторуського, Лаврентія Чернігівського, Кукши Одеського та всіх святих нашої землі.

2. Від Повноти Української Православної Церкви подякувати Предстоятелю УПЦ Блаженнішому Митрополитові Київському і всієї України Володимиру, мудрим керівництвом та молитвами якого спасительний корабель нашої Церкви проходить крізь буремне море сьогодення.
Засвідчити наш послух Матері-Церкві, її Предстоятелю та просити Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира і надалі бути гарантом нашої «єдності в союзі миру» (Єф. 4, 3).

3. Ще раз засвідчити нашу молитовну та канонічну єдність з Руською Православною Церквою, через яку Українська Православна Церква з’єднана з усіма Помісними Православними Церквами.

4. Піднести подяку Богові, дивному у святих Своїх, за те, що явив нам 260 нових Своїх угодників, яких прославила наша Свята Українська Православна Церква за останні 19 років. Закликати духовенство та вірних нашої Святої Церкви до наслідування прикладу новопрославлених святих, зведення на їх честь храмів та монастирів, а також поширення їх шанування.

5. Затвердити всі дії та рішення Священного Синоду та Соборів єпископів Української Православної Церкви, що відбулися в період між Соборами Української Православної Церкви 26 червня 1992 року та 8 липня 2011 року.

6. Керуючись пунктом 18 глави VІІІ «Статуту Руської Православної Церкви» та пунктом 7 розділу ІІ «Статуту про управління Української Православної Церкви» Собор Української Православної Церкви ухвалює «Статут про управління Української Православної Церкви» в редакції, прийнятій Собором єпископів Української Православної Церкви 8 липня 2011 року. «Статут про управління Української Православної Церкви» набуває чинності з моменту ухвалення.

7. Від Повноти Української Православної Церкви схвалити діяльність Синодальних установ, єпархіальних архієреїв, духовенства, чернецтва та вірних Української Православної Церкви, що була направлена на відродження храмів і монастирів, розвиток місіонерської, просвітницької, виховної та освітньої діяльності, соціальне служіння ближньому та доброчинність. Закликати всіх вірних нашої Святої Церкви і надалі зростати від сили в силу, щоб ті, що бачать наші добрі справи прославляли Отця нашого Небесного (Мф. 5, 16).

8. Від Повноти Української Православної Церкви подякувати державній владі України за добрі справи і наміри, за повернення храмів і монастирів та допомогу у їх відродженні. Також висловити сподівання, що трагічні для нашої Церкви події буремних 90-х років ХХ століття назавжди відійшли у минуле, що влада і політики не будуть намагатися використовувати Церкву задля досягнення тимчасових земних інтересів.

9. В рік 20-ліття Незалежності України піднести подяку Богові за Його милості та випробування, що були явлені нашому народові та нашій державі, та закликати вірних чад Української Православної Церкви посилити свої молитви за мир, спокій і добробут нашого народу, щоб Господь дарував нашій владі і війську «мирне правління, щоб і ми в спокої їх жили тихим і мирним життям в усякому благочесті і чистоті» (1 Тим. 2, 2).

10. Від Повноти Української Православної Церкви висловити сподівання на подальший конструктивний розвиток церковно-державних відносин на засадах партнерства та взаємної поваги задля служіння народові України та звернутися до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету міністрів України з проханням в межах своїх повноважень сприяти вирішенню наступних питань:
- Прийняти нову редакцію Закону України про свободу совісті та релігійні організації, який би надав можливість Українській Православній Церкві набути статусу юридичної особи, засновувати власні навчальні заклади всіх рівнів.
- Вважаємо за необхідне введення вивчення основ християнської етики, православної культури та Закону Божого в навчальних закладах усіх рівнів від дитячого садочка до найпрестижнішого університету та надати можливість Церкві брати участь у підготовці викладачів релігійних, релігієзнавчих, краєзнавчих та етичних дисциплін для державних та приватних навчальних закладів.
- Створити дієву систему захисту суспільної моралі та унеможливити пропаганду розпусти і гріха. Задля духовного відродження та виховання наступних поколінь Держава має підтримати розвиток духовно-просвітницьких інформаційних проектів на телебаченні, радіо та інших ЗМІ.
- Об’єднати державний адміністративний та церковний моральний потенціал задля подолання бідності та організації служіння ближнім, зокрема людям похилого віку, сиротам, хворим та людям з особливими потребами.
- Створити систему військового духовенства (капеланства) та підтримати подальший розвиток духовної опіки пенітенціарної системи та лікарень.
- Ввести мораторій на приватизацію колишнього церковного майна та визначити механізми його повернення задля відновлення справедливості, забезпечення життєдіяльності Церкви та організації її соціального та благодійного служіння.
- Розглянути можливість повернення або виділення землі монастирям та парафіям для ведення сільськогосподарчої діяльності.
- Збереження культурної та духовної спадщини нашого народу, його історичних пам’яток та святинь має і надалі бути спільною справою Держави і Церкви. Церква не заперечує необхідності існування музеїв-заповідників, галерей, архівів, запасників та книгосховищ, але впевнена, що церковні цінності і пам’ятки, що були силою відібрані у віруючих богоборчою владою, мають бути повернуті у власність та належати справжніх господарів – Українській Православній Церві та іншим релігійних організацій, у яких вони були відібрані.

11. Від Повноти Української Православної Церкви закликати братів і сестер, які відійшли від Матері-Церкви та перебувають поза благодатною огорожею церковних Таїнств, до каяття та повернення до Отчого дому.
Позиція Української Православної Церкви щодо шляхів подолання розколу є принциповою і залишається незмінною: відновлення єдності українського Православ’я має відбуватися у відповідності до канонів Церкви, без втручання політичних сил та через повернення тих, хто відійшов, у лоно канонічної Української Православної Церкви.
Приклад біблійної притчі говорить про те, що повернення до батьківського дому не є принизливим чи образливим. Наші обійми відкриті і серце палає бажанням об’єднатися довкола євхаристичної Чаші, щоб свідчити, що Христос посеред нас.

12. Від Повноти Української Православної Церкви підтримати зусилля Священноначалля щодо відновлення єдності українського Православ’я.
Закликати всіх вірних Української Православної Церкви до постійної молитви за повернення до Церкви тих, хто від неї відокремився, за припинення ворожнечі, за примноження любові та відновлення заповіданої Господом єдності.

13. Від Повноти Української Православної Церкви засвідчити, що нинішній канонічний статус Української Православної Церкви, наданий Томосом Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ 27 жовтня 1990 року та затверджений Помісним Собором Руської Православної Церкви 28 січня 2009 року як незалежної в управлінні самокерованої Церкви з правами широкої автономії на сьогоднішній день є оптимальним. Статус УПЦ надає їй можливість розвивати своє спасительне служіння та внутрішній канонічний устрій. Статус УПЦ є запорукою збереження її внутрішньої єдності та фундаментом для відновлення єдності українського Православ’я.

14. Від Повноти Української Православної Церкви засвідчити важливість і необхідність зведення в Києві Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового та Духовно-просвітницького центру Української Православної Церкви. Подякувати всім, хто вніс свою пожертву на будівництво цього собору та всіх інших храмів та монастирів Української Православної Церкви. Нехай Всещедрий Господь надасть вам «замість земного - небесне, замість тлінного - нетлінне, замість тимчасового - вічне».

Ювілейний Собор Української Православної Церкви засвідчує, що Українська Православна Церква є Церквою Христовою, яка об’єднує віруючих незалежно від їх національності, раси, політичних поглядів або соціального статусу. Українська Православна Церква є Церквою українського народу.

Просмотров: 404 | Добавил: Администратор | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: